Геодезия, геология скачать реферат

[ книги ] [ рефераты ] [ тесты ] [ ридеры ] [ регистрация ] [ вход ]
[ новинки книг ] [ категории книг ] [ правила ]

Геохімічна характеристика, розподіл елементів групи Fe та Cu скачать реферат

Sc,Ti,V,Cr,Co,Ni,Cu являються, як зазначили В.М. Голдшмідт та А.Е. Фереман характерними елементами ультраосновних та основних пород.
Поводження елементів цієї групи в останній час приділяється особлива увага при рішенні питань нетрології формаційного аналіза, вияснення рудоносності ультрабазит-базитових комплексів.
Так, для найбільш ранній диференціотів перидотитових розплавів характерний підвищений вміст та .
В таблиці наведені середій вміст перерахованих елементів, обчислення по результатам кількістного спектрального аналіза та наближено кількістного спектрального аналіза проб керна скважин.
Чітко відсліжується спеціалізованність досліджуємих масивів на , середні концентрації яких перевищують відповідні кларкові значення для ультраосновних і основних пород (по О.П. Виноградову) в 1.5-3 рази, а також не рідкісний елемент (1.5-2 і більше разів).Концентрації спостерігаються біля кларка, а - декілька нижче кларка.
відноситься до ведучих елементів гіпербазитів та його розподіл являється одним з показників глибинності їх формування. Середня концентрація його в дунітах і перидотитах Капітанівського, Липовеньковського та Пушковського масивів складає 0.6-0.7%, більш низькі концентрації характерні для Деринюхінського та Кумарівського масивів (0.21-0.36%). В пироксенітах всіх масивів його менше і найбільш низькі значення характерні для амфіболітизованних перидотитів і пироксенітів і габро (0.06-0.07%). в цих породах розповсюджений в увигляді акцесорних та рудоутворюючих хромпінелідів та ізоморфно входить в кристалічні решітки породоутворюючих піроксенів.
І.І. Едельштейн та ін. відмічали відсутність виноса в процесі серпентинізації дунітів і перидотитів. Це ж випливає і із таблиці. Розподіл закономірно залежить від магнезійності ультраосновних та основних пород.
Цікава зміна відношення , яке (по А.Б. Фоніну) характеризує глибинність процесів становлення гіпербазитів. В цілому для дунітів та перидотитів розглядаємих масивів воно коливається від 1.64 до 0.70. Підвищені його значення характерні для дунітів Липовеньковського (1.64), Деренюхінського та Пушковського (0.85-0.82) масивів, дуніти Кумарівського масиву найбільш близькі до Капітанівських (0.69-0.70-0.73).
як і , являється ведучим елементом гіпербазитів. В процесі магнетичної диференціації він накоплюється в магензіальних розплавах та виділяється в силікатних формах на початкових стадіях кристалізації. Усі породи розглянутих масивів характеризуються підвищеним вмістом (табл.). Причому розподіл його в однотипових породах масивів достатньо однорідний: дуніти в середньому вміщують 2390 , перидотити - 1850 , пироксеніти - 660 , амфиболітизованні різниці мають більш низький вміст цього елемента у порівнянні з незмінними.
Процеси серпентинізації дунітів і перидотитів також видно не супроводжувались виносом . В вивчених породах присутній в силікатній (в олівінах), нікелевій та сульфідній ( у вигляді власних мінералів сульфідів та в ізоморфних домішках в сульфідах та ін.) формах.
характеризується розподілом сходним як з , так і , відрізняючись від останнього більш витривалим вмістом і меншою залежністю від особливостей мінерального складу. Породи вивчаємих масивів характеризуються невисокими околокларіовим та достатньо рівномірним вмістом . концентрація в дунітах не перевищує 0.025%. В амфіболітизованих різницях вміст зменшується (табл.). Мінералами-носіями цього цього елемента являються темнокольорові (олівін, серпентин, пироксени, амфіболіт), в значних кількостях він відмічається в магетитах, хром............ відношення в дунітах і перидотитах коливається в достатньо вузьких межах 0.05-0.07 та помітно зрозстає в пироксенітах (0.13-0.17) і особливо в амфіболітизованних породах (0.20-0.23), відповідно зменшенню магензійності та зростанню залізності.
в породах досліджуємих масивів характеризується невисокими, часто нижче кларковими, що, взагалі, типово для хромоносних гіпербазитів (Канівський, 1973; Фонін, 1979). Декілька підвищені концентрації цього елемента відмічаються в амфіболітизованних породах Кумаровського, Пушковського, Капітанівського масивів (до 0.71%).
Мінерали-носії являються . Концентратором в пироксенітах та габроїдах являється ільменит.
Процес серпентинізації не супроводжується привносом-виносом , але амфіболітизація перидотитів супроводжується мабуть, деяким привносом цього елемента, про свідчать вищеописані підвищення вмісту.
В магматичному процесі зв’заний з . Тому відношення зокономірно зростає в генетично зв’язаних різновидах пород усіх 5-ти розгл. масивів (табл.): в гіпербазитах це відношення більш низьке (0.20-0.39), а в габроїдах досягає 6.11-6.7
геохімічно тісно пов’язаний з та . В нижче та ............. кількостях він присутній в дунітах та перидотитах 30-40, інколи 60-80 (Кумаровський, Пушковський масиви), в пироксенітах і особливо габро його вміст підвищується. Весь розсіюється у вигляді ізоморфних домішок в темнокольорових та рудинних м-лах, носіями його являються пироксени та амфіболи.
відноситься до типових халькофінів та досить широко розповсюджена в гіпербазитах та габроїдах. В дунітах і перидодитах розглянених масивів середні концентрації відповідають або слабко перевищують клорк (Липовеньковський масив). Найбільш високий вміст спостерігається в пироксенітах та габроїдах (130-140 ), а на окремих ділянках з сульфідною мінералізацією до 0.1-0.2%. Носіями являються породоутворюючі та рудні м-ли (хром........., магнетит), а концентратором - халькоперит . Серпентинізованні та незмінені дуніти та перидотити характеризуються однаковим вмістом . Процеси амфіболітизації призводять до накопичення (табл.)
являється типовим розсіяним елементом, який в земній корі концентрується в ультраосновних і основних породах. Розподіл вмісту в дунітах та анодунітових серпентинітах усіх 5-ти розглядаємих масивів достатньо однорідний та близький до клерну (5-6 ) (табл.). Але з зростаннім залізнистості, в пироксеннітах, габро-коритах і габро-амфіболітах концентрації помітно збільшуються (до 38-43 ), перивищуючи кларкові рівні.
Декілька підвищені його концентрації відмічаються в перидотитах Деринюхінського, Кумарівського, Пушковського масивів (11-14 ), в пироксенітах Капітанівського масиву (32 ). Концентрація в породах залежить від їх мінерального складу і вмісту його в м-лах. М-лами-носіями цього елемента являються та .

Добавлен: 14.01.2012, 04:43 [ Скачать с сервера (148.0Kb) ]
Категория: Геодезия, геология | Добавил: Lakomka
Просмотров: 993 | Загрузок: 108
Рейтинг: 0.0/0

форма входа

Логин:
Пароль:

объявления

Таких заказов я, писательница Арина Виолова, в миру Виола Тараканова, еще не получала! Конечно, пьеса для спектакля в домашнем театре олигарха Верещагина получилась бредовой – Колобок, Карлсон и Пятачок в одном флаконе! – но пухлый конвертик компенсировал мои страдания с лихвой. Не поскупился олигарх ради младшей дочки Риши, мечтающей стать актрисо...
Данное учебно-методическое пособие представляет краткое изложение основного материала лекций по курсу «Психология». Представленный в пособии материал поможет студентам подготовиться к сессии и успешно сдать зачет или экзамен по данной дисциплине. Предназначено для студентов средних специальных и высших учебных заведений.
Для работы помещены отрывки из текстов отечественных поэтов и писателей прошлого и современности. На их основе предлагаются задания по каллиграфии, с помощью которых отрабатывается начертание и соединение всех букв. Графические орнаменты на каждой странице дают возможность разнообразить виды деятельности учащихся.
В пособии представлены лекционный материал в соответствии с учебной программой дисциплины «Психология и педагогика» и вопросы для самопроверки, которые помогут студентам систематизировать и конкретизировать приобретенные знания, а также сосредоточить внимание на основных понятиях, признаках, свойствах, явлениях.

Курс лекций предназначе...

объявления

Питання радіаційної безпеки в екологічній освіті у середній школі

[Педагогика] - скачать

Теоретичні засади методики рухливих ігор в легкій атлетиці

[Педагогика] - скачать

Микросхемо-техника: Схема контроля дешифратора на три входа восемь выходов

[Радиоэлектроника] - скачать

Определение параметров p-n перехода

[Радиоэлектроника] - скачать

Лазерная безопасность

[Радиоэлектроника] - скачать